Серце Тернополя – вулиця Валова

Вулиця Валова – одна з найстаріших вулиць Тернополя. Починається вона від вулиці Гетьмана Сагайдачного і закінчується на Дениса Січинського. Через арку будинку №19 Валова виходить на вулицю Руську.
Усі житлові будинки зведені в період між 1907 і 1937 роками. Сама ж Валова виникла на зламі 18 і 19 століть, коли на її місці розібрали давній вал, який оточував Тернопіль із початку його заснування. Укріплення розрівняли і засипали, але вони дали назву вулиці.
Валова – власне так називалася вулиця в Австро-Угорські часи.
За Польщі Валова якийсь період називалася вулицею Брюкнера. А в радянські часи – це була Музейна.
Сьогодні Валова є пішохідною вулицею. Саме тут улюблене місце тернопільських художників та митців, де вони проводять свої творчі зустрічі або ж продають картини.
Майже всі будинки на вулиці Валовій є пам’ятками архітектури місцевого значення, за винятком хіба що споруди обласної міліції.

Цікаво, що на стіні будинку №9 є загадкова абревіатура TSD, яку досі ніхто так і не розшифрував.
А ось іншу головоломку розгадати вдалося. На фасаді будинку № 4 видніється довоєнна табличка з номером 243. Виявляється, це був телефонний номер підприємця Володимира Клебудзинського. Цей чоловік  виробляв і продавав кахлі. Він жив на Валовій у 30-х роках минулого століття.
Окрім романтичних моментів є в історії Валової і трагічні сторінки. У 1799 році австрійська влада спорудили на вулиці Валовій в’язницю. За призначенням ця споруда використовувалась усіма окупантами – Австрією, Росією, Польщею, Німеччиною та СРСР.
У 1939-1941 роках радянські каральні органи у цій тюрмі проводили страшні злочини із жорстокими тортурами та масовими розстрілами. Наприкінці червня 1941 року “у зв’язку з військовими діями” енкаведисти знищили близько тисячі в’язнів. Наразі встановлені імена лише 644 загиблих, серед яких і відомий український диригент Лука Конопа.
Замордовані радянською владою жертви поховані у братській могилі на Микулинецькому цвинтарі.
Зараз на місці колишньої тюрми НКВД є художня меморіальна табличка.

Втім, на завершення історії Валової знову ж трішки романтики. Як виглядала вулиця двадцять років тому можна побачити у фільмі “Іван та кобила”. Саме на Валовій знімали епізоди популярного на початку 90-их років фільму.
Валова1Валова2Валова6Валова7

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *