Спомин про могили Січових стрільців

Мої батьки часто розповідали нам дітям про діяльність “Міщанського братства” . Зокрема, особливо запам’ятався епізод, що стосується вшанування січових стрільців, котрі поховані у Тернополі на Микулинецькому цвинтарі.

За моєї пам’яті великі вісім стрілецьких могил вже були на нашому цвинтарі.  У цих могилах були поховані молоденькі хлопці з Тернополя і навколишніх сіл, які загинули під час війни.  На першій могилі ще збереглися  прізвища і назви сіл, з яких походили стрільці. Їхні батьки тоді впродовж багатьох років заквітчували ці могили .

Ще в 20-і роки минулого століття члени «Міщанського братства» під проводом духовного наставника і  настоятеля  церкви Успіння Пресвятої Богородиці (о. Миколи  Чарнецького ) почали думати, як прикрасити стрілецькі могили, щоб вони збереглись у пам’яті нащадків наступних поколінь.

У Теодора Войтовича, прадіда сьогоднішнього голови «Міщанського братства» Юрія Войтовича, на садибі при вул. Гайовій 26 , був кам’яний кар’єр. Там давно добували господарі Тернополя камінь для різних потреб. Саме там свого часу добували камінь і для фундаменту будівлі «Міщанського братства» (а нині це обласна філармонія ).

Так ось на початку 20-их років минулого століття патріоти Тернополя разом з учасниками «Міщанського братства»  і синами Теодора Войтовича  вирішили придбати камінь, щоб на цвинтарі встановити монументи на могилах Січових Стрільців. Майстри витесали 24 стовпці і встановили в куточку кожної могили. На кожному стовпчику вирізьбили великий тризуб і  з’єднали їх між собою великими залізними ланцюгами, які згодом пофарбували. Все це дуже вражало своєю величчю.

Прийшла весна. Тернопільські міщанки, члени Маріїнської Дружини, під керівництвом сестер-монахинь Монастирської церкви Успіння Пресвятої Богородиці, посадили на могилах в кожному куточку кущі калини, а також рядками прекрасні старовинні квіти – нарциси і півонії.  І коли ці квіти кожного року навесні зацвітали, то їх аромат розносився по всьому цвинтарі. А ще навколо всіх могил дівчатка насадили барвінку. То були справжні українські могили.

Тернополяни до сліз молились за душі цих хлопчиків – Січових стрільців. Вони були вдячні «Міщанському братству» за таку пам’ять нашим воїнам.

Та згодом поляки зрізали хреста на головній могилі.  Українці знову відновили його.  Але вже в 1962 році радянська влада зруйнувала і Монастирську церкву, і стрілецькі могили. Все залишалось зруйнованим таким аж до 1991 року, а тоді Народний Рух України виправив ці страшні злодіяння радянської влади.

Теодозія Бень-Войтович, учасниця «Міщанського братства»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *